Лавровишня

Лавровишню зазвичай обробляють або у відкритому грунті, або в контейнерах на балконах і терасах. На постійне місце рослини висаджують в жовтні або рано навесні, коли грунт вологий і щільний. Лавровишня досить невимоглива рослина, проте залежно від виду у неї є свої особливості, наприклад, лавровишня португальська віддає перевагу грунту глибокому, свіжому і добре дренованому, вапну, що не містить, а лавровишня лікарська може рости навіть на слаболужному грунті, вапняному і менш глибокому.

Лавровишня, звичайно, невимоглива рослина, але як і більшість культур вона чуйна на внесення органічних добрив, дозування невеликі - 5-7 кг/м?.

Як згадувалося вище, лавровишня прекрасно себе почуває в контейнерній формі обробітку. У такому разі використовують субстрат, який складається з торфу і родючої землі в рівних частинах. Плюсом вирощування в контейнерах є можливість уникнути такої складної процедури як пересадка, досить лише замінити верхній шар землі, що зжив себе, на новий, родючіший.

Позитивний ефект дає додавання в поливну воду комплексного добрива у кількості 30 грамів на відро і полив таким розчином рослин приблизно один раз в 20-30 днів. Що стосується загального поливу, то його слід проводити обов'язково після пересадки у відкритий грунт і в періоди тривалої посухи. При виборі місця для посадки все тут залежить від бажання садівника, оскільки лавровишня може рости як на відкритому сонці, так і в тіні.

Також рослина досить стійко і до коливань температури повітря. З обов'язкових робіт по догляду слід виділити лише обрізання, яке необхідно проводити у кінці зими, а при обробітку в якості живоплоту ще і в серпні, для підтримки акуратного і охайного виду.