Лохина (голубика)

Лохина (англ. Blueberry). Садова лохина (Vaccinium corymbosum) прийшла до нас із північної Америки. Зі своєю лісовою родичкою, чорницею вона не має нічого спільного.
Кущі садової лохини досягають 1,5-2 метрів у висоті і 1,5-2 метрів у ширині. Ягоди зібрані у великі грона, відрізняються великим розміром, приємним ароматом та дуже ніжним смаком. Вони довго висять на кущі, не опадаючи і не втрачаючи своїх смакових якостей. З них виходить чудове варення, джеми, вони є чудовою начинкою для пирогів, придатні для зберігання у замороженому вигляді.
Плоди лохини – невеликі (в діаметрі до 1 см) сині з сизуватим відтінком соковиті та їстівні ягоди. Лохину часто плутають з чорницею, але визначити що відрізнити буде просто: ягоди лохини нудотно-солодкі на смак, їх м'якоть зеленого, а не синього кольору, тоді як сік навпаки безбарвний. Найчастіше лохину вживають у їжу у свіжому вигляді, але також з її ягід роблять варення. Ягоди лохини садової високорослої цінні не тільки як їжа, але і як ліки. Їх можна вживати людям, які страждають на алергію. У ягодах міститься дуже багато антоціану – речовини, що виробляє антиоксиданти. Антиоксиданти нейтралізують вільні радикали, що призводять до старіння, а також перешкоджають появі ракових клітин. Свіжі ягоди та сік лохини посилюють обмін речовин, зміцнюють стінки судин, покращують зір. Їх рекомендують вживати діабетикам. Сухі ягоди використовують як протидизентерійний засіб.
Ця культура дуже вимоглива до ґрунту. Вона має бути легкою (пісок, торф) і кислою з рН 3,5–5,0. Такий ґрунт зазвичай непридатний для інших плодових культур. А ось на чорноземах і суглинках лохина росте погано. У цьому випадку необхідно підкислити ґрунт перед посадкою. Для цього можна використовувати оцтову, щавлеву, лимонну та яблучну кислоти (20–30 г на 10 л води). Цим розчином потрібно пролити місце посадки куща. Однак, якщо кислотність ґрунту низька, можна зробити заміну ґрунту в посадкових ямах, заповнюючи їх лісовим торфом з тирсою (1:1).
Голубика, хоч і самоплідна рослина, але краще висаджувати поряд кілька сортів, щоб забезпечити найкращий урожай. Відстань між кущами 1,2-2 м. Обрізання молодих кущів слід проводити навесні, видаляючи пошкоджені морозом, полегші або ослаблені пагони. Слід пам'ятати, що плоди розвиваються на пагонах попереднього року. Підживлення проводять навесні, як тільки розпускаються бруньки. Використовують мінеральні добрива: 100 г суперфосфату, 100 г сульфату амонію та 40 г сульфату калію. Можна внести невелику кількість сульфату магнію та мікроелементи. Протягом року рослину можна поливати молочною сироваткою. Це підвищує кислотність ґрунту. Сприйняття лохини як болотної рослини помилкове. Поливати слід часто, але помірно, як будь-яку ягідну культуру. Не варто створювати «болото» дільниці, т.к. це лише зашкодить рослині.